Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братовбивчий, -а, -е. Братоубійственный.
Воропай, -пая, м. ? Чоловіче воропаю, де ж я тебе поховаю? Заховаю під вербою. Чим накрию? Пеленою. Заховаю на могилі, щоб по тобі вовки вили. Тополя, Чари, 9. Cм. еще Потебня. ІІІ. 65.
Доткне́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Моро́зок, -зка, м. Иней. Морозок по травах. Вх. Лем. 436.
Надідра́ти, наддеру́, -ре́ш, гл. = наддерти.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось. О. 1862. I. 35.
Новонастання, -ня, с. Пакибытіе. Пійшовши слідом за Мною, у новонастанню... сядете також на дванадцяти престолах. Єв. Мт. XIX. 28.
Позакривати, -ва́ю, -єш, гл. Закрыть (во множествѣ).
Посвистати, -щу, -стиш, гл. Посвистать. Виїхав на улицю, посвистав, уже він своєї миленької не застав. Чуб. ІІІ. 219. Коло тебе нагаєчка посвище. Грин. ІІІ. 441. 2) Политься, ударить струей. Так кров і посвистала з руки. Радом. у.