Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джерела́стий, -а, -е. = Джерелатий. Киплять меди по кубках джереластих. К. МБ. ІІ. 123.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Камен. у. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Лежухові Бог долю дає. Ном. № 1683. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Лем. 431.
Напуча́ти, -ча́ю, -єш и напучувати, -чую, -єш, сов. в. напути́ти, -пучу, -тиш, гл. Указывать, указать путь, надоумливать, надоумить. Хиба я напучав їх красти? Сами зробили, а на мене клеплють. Новомоск. у. Я тебе розважала, напучала, як рідна мати. Г. Барв. 246. Тепер я тебе напучу, як помиритися з жінкою. Г. Барв. 343. Мабуть нечистий напутив його. К. ЧР. 29.
Онук, -ка, м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок. Грин. II. 128.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Попідкурювати, -рюю, -єш, гл. Подкурить, пустить дымъ подъ что (во множествѣ).
Пробавити, -влю, -виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
Розволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Растаскивать, растащить, растаскать.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Чуб. V. 818. Спряв би, та в нитку не йде. Ном. № 14163.