Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воловодик, -ка, м. Ум. отъ воловід.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Кравець, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. К. ЧР. 12. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Мет. Ум. кравчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики. Чуб. III. 387.
Наню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Нанюхаться. Добре нанюхався. Ном. № 12618.
Подушити, -шу́, -шиш 1) Задушить (многихъ). Ховайтесь, казала лисичка, бо він же прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. 2) Надавить. Воздух подушить і вижене воду з лівера. Дещо.
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Лебед. у. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби). Волч. у.