Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бороло, -ла, с. Разсѣлина въ скалѣ, ущелье. Вх. Зн. 20.
Бочкуватий, -а, -е. Бочкообразный.
Бубонець, -нця, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. ІІІ. 67). Ум. бубончик. Чуб. IK 348.
Да́харь, -ря, м. = Давець. Будеш дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Дереві́й, -ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. Cм. Бождеревок.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. Сим. 36. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Перестать пылать. 2) = опалати. Черниг. у.
Погноїти, -ною, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб. Камен. у.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. Н. Вол. у. Моя притаманна земля. Н. Вол. у. За що я дам кому притаманного огорода. Н. Вол. у. Притаманне моє ягня. Н. Вол. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.
Ревизор, -ра, м. Ревизоръ. Стор. II. 104.