Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Дру́зки, (ків?, м.) мн. = дрізки. Ґалери в друзки порозлітались. К. Бай. 93.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. Коцип. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Левиц. І. 107. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Г. Барв. 180. Баба звивалась миттю всюди. Г. Барв. 486. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. К. Псал. 176. Звилась стріла нижче хмари. Рудч. Ск. II. 99. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. Макс. 60. Над хатами звивавсь угору дим. Г. Барв. 122.
Кукучка, -ки, ж. = зозуля. Вх. Уг. 248.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги. Ном. № 975.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Пошивайло, -ла, м. Игра съ жгутомъ. Мил. 56.
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. Cм. стругач 2.
Теско, -ка, м. = тезко. Вх. Зн. 69.