Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Голина, -ни, ж. Отборный зерновой хлѣбъ (кромѣ овса). Угор.
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Заспоко́їти, -ся. Cм. заспокоювати, -ся.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. ІІ. 184.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3116., Ум. невели́ченький. Грин. III. 94. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Мил. 137. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука. Н. п.
Окублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. окублитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться. О. 1862. І. 74.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір. Кобел. у. 2) Возмужать. 3) Сдѣлаться люднѣе.
Посватувати, -ту́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сватами (по покупкѣ). Зміев. у.