Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Зви́ти, -ся. Cм. звива́ти, -ся.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ. Харьк. у.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця. 2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Скарбулитися, -люся, -лишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Вх. Уг. 267.
Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться. Вх. Зн. 63.
Товпитися, -плюся, -пишся, гл. Толпиться, тѣсниться. Народ товпиться до тебе. Єв. Мр. V. 31.