Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать.
Басаринка, -ки, ж. и басаринок, -нку, м. 1) = базаринка. 2) Прибавка, къ платѣ. «Запродайте мені свою землю». — Та я вже запродав. — «Та я вже вам басаринку карбованця наділю». 3) Отработокъ, помощь работою, доставляемая половинщиками. Є тут з пашах заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють.
Вовкун, -на, м. = вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном.
Дівочка, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. Хоч у одній льолі, аби до любови. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали.
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.