Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся.
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ.
Потяганка, -ки, ж. Женская крытая шуба.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала.
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились.