Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Жах, -ху, м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Лахва, -ви, ж. Раздолье, пожива. Левиц. І. 152. Спичка в ніс, а вам лахва. Ном. № 8373.
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
На́коржень, -жня, м. = накожень. Козелец. у.
Нерівня, -ні, об. Не пара; неровня. Зв'яже руку з Опанасом, хоч йому й нерівня. Мкр. Н.
Острашка, -ки, ж. 1) Страхъ. Там острашка бере хто його й зна чого, — аж волосся стає. Новомоск. 2) Острастка.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Проза, -зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231). Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають. К. (Хата, 3).