Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Морда́тий, -а, -е. Мордастый. Ум. мордатенький.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Опісля нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала.
Прикручувати, -чую, -єш, сов. в. прикрутити, -кручу, -тиш, гл.
1) Прикручивать, прикрутить. Навиту пряжу мусить ткач прикручувати.
2) Привинчивать, привинтить.
3) Строго приказывать, приказать. Пійдіть гінця мені кликніте, до мене зараз щоб прийшов, глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шиньок та не зайшов.
4) Притѣснять, притѣснить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено.
Скринька, -ки, ж. 1) Ум. отъ скриня. 2) Ларчикъ, шкатулка. Виніс скриньку з грошима, а мабуть було у їй сот три рублів. 3) Часть ремісника (Cм.). Ум. скринечка.