Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ.
Задесе́нець, -нця, м. Житель мѣстности, за Десной находящейся.
Кадук, -ка, м.
1) Родъ болѣзни. За твоє добро кадук тобі в ребро.
2) Дьяволъ, чортъ. «Народъ называетъ чертей слѣдующими именами: кадук, дідько, болотяник»...
Кайданиці, -ць, ж. мн. = кайдани. Вбрали б ноги в кайданиці, а руки а скрипиці! Тото тобі, леґінику, за чужі ягниці.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає.
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Осад, -ду, м.
1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала.
2) = осада 4.