Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Градови́й, -а́, -е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі. Ном. № 12890.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня. Вас. 173.
Опускатися, -каюся, -єшся, сов. в. опуститися, опущуся, -стишся, гл. 1) Опускаться, опуститься. 2)діла. Бросать, бросить работу, перестать работать. Г. Барв. 321. Діла зовсім опустився, ні про що не дбає. Г. Барв. 387.
Повільний, -а, -е. 1) Свободный, вольный. Ти ж мій повільненький світу! Мет. 147. 2) Свободный, просторный. Шапка повільна. Лубен. у. 3) Умеренный, легкій. Торік зіма була повільна. Повільний огонь. 4) Медленный. Ум. повільненький.
Помазок, -зка, м. = квач 1. Зміев. у.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя. Конотоп. у.
Розмелкуватий, -а, -е. О колесѣ: съ большимъ отверстіемъ, чѣмъ нужно, чѣмъ толщина оси. Розмелкувате колесо. Черк. у.
Скобель, -бля, м. Пробой.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.