Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
За́плішка, -ки, ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. Ум. заплішечка.
Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Побродити, -джу, -диш, гл. 1) Походить въ бродъ. Побродила по воді. Кв. 2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила. Гол. I. 121. 3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Чуб. V. 52. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила. Рк. Макс.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420.
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий. Ном. №. 13662.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Чорнокорінь, -ню, м. Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.