Виганятися 2, -няюся, -єшся, сов. в. вигнатися, -женуся, -нешся, гл. 1) Изгоняться, быть изгнаннымъ. 2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги. 3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. 4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Два дуби вигнались вище лип.
Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. Ви́словив сам, сам і одвічай.
Вихруватий, -а, -е.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл.
Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.
Їзити, їжу, -зиш, гл. Перегораживать рѣку для ловли рыбы. Їж їзити.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались.