Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовкулакувата, -кую, -єш, гл. Быть вовкулакою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно. Шух. І. 189.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. Уман. у.; замереть.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Шух. І. 179. Cм. кінатов.
Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Муркоти́ло, -ла, м. = муркотій. Желех.
Парень, -рня, м. = парубок. Звеселила парня чорними брівочками. Чуб. V. 134.
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку. Чуб. І. 144.