Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.
Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор. І. 74. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.
Затурбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обезпокоить.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. Желех. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Моли́тва, -ви, ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. Кв. І. 5. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Левиц. І. Ум. моли́твочка. МВ. (КС. 1902. X. 156). молитовка.
Перелізти Cм. перелазити.
Підлісок, -ску, м. Раст.: а) Лѣсная фіалка, Viola mirabilis L. ЗЮЗО. I. 141. б) Душистая фіалка, Viola odorata L. ЗЮЗО. I. 141. в) Anemone hepatica (Hepat triloba). Вх. Пч. I. 8.
Продажник, -ка, м. = продавальник. Мил. 122.
Сполятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вступать въ компанію, въ товарищество. Як почали жиди та ляхи з паном Хмельницьким споляться, щоб пополам пива наварити. АД. II. 29.
Утрупатися, -паюся, -єшся, гл. Привыкнуть. Шух. І. 112.