Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.
Зачмели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Оглушить, ошеломить. Угор.
Їдення, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ. Шух. І. 166.
Куделити, -лю, -лиш, гл. 1) Прясть. Коли б ти, приданочко, добра, то б сидім дома; а в тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. 2) Таскать за волосы. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Наньма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Желех.
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22.
Серпівник, -ка, м. Раст. Cichorium Intybus. Шух. І. 21.
Тернок, -нку, м. Ум. отъ терен.
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.