Бардаш, -ша, м. Большой топоръ.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Доїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. 2) Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця.
Кипарисовий, -а, -е. Кипарисный, кипарисовый. Роздаю всім кипарисові хрестики та пляшечки з почаєвською водою.
Ощенитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О собакахъ: ощениться.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати.
Сідло 2, -ла, с. Сѣдло. Кінь знає, як му сідло долігає. Ум. сіделко, сідельце, сіделечко.
Християн, християнин, -на, м. Христіанинъ. Не статечная приязнь вовку з бараном та християнові з бусурманом. Ум. християночок. Панове християночки милі!
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі.