Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею. МВ. (О. 1862. І. 80).
Глембеї, -бей, ж. мн. Мѣсячное очищеніе женщины. Желех. Вх. Зн. 10.
Дия́вольський, -а, -е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3.
Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Хлопак, -ка, м. = хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Хму! меж. = хм! Драг. 217.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать. Угор.