Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Чуб. V. 582. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти. Мил. 87.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Птиця, -ці, ж. = птах. Не всі старі птиці високо літають. посл. ум. пти́чка, пти́чечка. Употребл. какъ ласкат. слово. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, моє серденько, моя птичечко. Мет. 122.
Рудіти, -ді́ю, -єш, гл. Рыжѣть.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках. ЗОЮР. І. 146.