Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бацьнути, -ну, -неш, гл. Ударить, упасть съ шумомъ. Бацне астрябік на воробля. Вх. Уг. 227.
Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Безперечно нар. Безспорно, несомнѣнно.
Виполонити, -ню, -ниш, гл. 1) Взять всѣхъ въ плѣнъ. 2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Кутач, -ча, м. Кочерга. Желех.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).