Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Ум. поратівничок.
Скорен = скорий.
Угрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. угребтися, -буся, -бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, або й лісу пролама, та в хлів убереться.
Штурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть штурманомъ. З Полінуром повстрічався, штурманував що при йому.