Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.
Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Кметувати, -ту́ю, -єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св. Л. 160.
Кротити, -чу́, -тиш, гл. Рыть землю (о кротахъ). Кроти накрошили на сіножаті. Канев. у.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Покроплення, -ня, с. Окропленіе.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Шамнути, -мну, -неш, гл. 1) Быстро побѣжать, шмыгнуть. (Заєць) так попід ногами і шамнув. О. 1861. V. 69. 2) Поналечь на весла. Вас. 212. Шамни разом, друзі, — крикнув Карпо. І гребці шамнули, а байдак полетів неначе на крилах. Левиц. Пов. 350. 3) Зашелестѣть, зашуршать, шелохнуться. Ніхто не писне, не шамне. Кролев. у. Ніщо не шамне. Лохв. у.