Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. І. 37. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Нечисто нар. Нечисто, грязно.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Підвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. підверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Подворачиваться, подвернуться, подогнуться. Нога підвернулась. 2)до кого. Подходить, подойти хитро. Коли ж підвернеться до дівчат, то вже ні на кого більш не дивляться, тільки на його. Кв.
Підладнувати, -дную, -єш, гл. Подлаживаться; ладить. Мнж. 189.
Хлипнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз. Ном. № 348.
Цяцькувати, -кую, -єш, гл. Украшать.