Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Вилити, -ся. Cм. виливати, -ся.
Загріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загрі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться.
Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Грин. II. 164. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. Канев. у. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне. Н. Вол. у.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Підморгувати, -гую, -єш, сов. в. підморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть. Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижку вдвох. Котл. Ен.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл. 1) Разгремѣться. 2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Ном. Розгрімались як на дурного. МВ. І. 42.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Суремка, -ки, ж. Ум. отъ сурма.