Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Док Cм. доки.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Картопля, -лі, ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Шевч. Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Кв. Ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Шевч. ІІ. 69. Cм. барабо́ля, бульба, буришка, мандибурка.
Кваснути, -сну, -неш, гл. = квасніти. Шиплять, як кваснуть, буряки. Котл. Ен. III. 33.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Латунник, -ка, м. Бѣдный поселянинъ. ЧСВ. 1853. 61.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
Тупкати, -каю, -єш, гл. 1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать. 2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном. Св. Л. 70.