Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Зади́рливий, -а, -е. = задерикуватий. Греб. 409.
Зе́мленька, -ки, ж. Ум. отъ земля.
Мерзе́ник, -ка, м. Мерзкій человѣкъ, мерзавецъ. Ти, мерзенику! Вх. Лем. 435.
Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Рідкий, -а, -е. 1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий. Чуб. V. 785. 2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого. Ном. № 9801. 3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля. Херс. 4) Рѣдкій, не частый. Ум. ріденький, рідесенький.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася. Лебед. у.
Слизик, -ка, м. = слиж 2. Вх. Пч. II. 19.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.