Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Наяложувати, -жую, -єш, сов. в. наялозити, -ложу, -зиш, гл. Жирно намазывать, намазать, насаливать, насалить.
Обсміювати, -мї́юю, -єш, сов. в. обсміяти, -смію, -єш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Судили, хвалили, трохи обсміювали. Левиц. І. 464.
Отруби, -бів, мн.пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.
Перлина, -ни, ж. Жемчужина.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.
Призрітися Cм. призиратися.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії. Грин. III. 119.
Споминати, -наю, -єш, сов. в. спом'янути, -ну, -неш, гл. Вспоминать, вспомнить. Та я ж рано встаю, то і вас спом'яну, та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Мил. 201. Про любощі спом'янули. Чуб. V. 58.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.