Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала.
Добря́чий, -а, -е. Очень добрый, очень хорошій. Всі царства Божого йому жадають, такий добрячий був чоловік. Добрячі були люде покійнички. Каміння ще добряче. Добрячий таки ярмарок був. Добрячу таки бійку спинили.
Кам'янка, -ки, ж. 1) Банная печь для паровъ. 2) Каменная посуда. 3) = камениця 2. 4) Шоссе. Кам'янкою їхати. Ум. кам'яночка. Там Маруся молода ходила, кам'яночки на віночок ламала.
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять.
Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник.
Стригти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки.
2) Бить. Всіх за все по спині стриг.
3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами.
4) — зуби на ко́го. Острить на того зубы.
5) — куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить.
Упасти 2 Cм. упасати.