Канути, -ну, -неш, гл.
1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні?
2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули.
Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Креміння, -ня, с. соб. отъ кре́мінь. Я маю вельми дорогий крам: шпильки і голки, креміння і люльки.
Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. Під лежачий камінь і вода не тече. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. Лежачим хлібом набивають пузо. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Надря́гнути, -гну, -неш, гл. Высохнуть, просохнуть.
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява.