Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Оборатися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить запашку.
Покупі нар. = укупі. Ці два покупі стояли один біля 'дного, а я геть далі був.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо.
Упоминатися, -наюся, -єшся, сов. в. упімнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Напоминать, напомнить.
2) — чого́ від кого. Желать, требовать, потребовать, что отъ кого.
Четвертий, -а, -е. Четвертый. Живе Олеся рік і другий, і третій, і четвертий. Ум. четвертенький. Ляхів-панів у нічку у четвертеньку так як кабанів заганяйте.