Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Вінцем благим вінчаєм літо. Кінець діло вінчає.
Ворітниця, -ці, ж.
1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці!
2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Ницько, -ка, м. ? Грицько-ницько по болоту літав, жабенята хватав.
Перелюбець, -бця, м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш.
Підлабузнитися Cм. підлабузнюватися.
Танана II, -ни, ж. Употребл. только въ загадкѣ для обозначенія макітри. Отака танана.
Устелити, -ся. Cм. устеляти, -ся.
Чіпнарь, -ря, м. Мундшенкъ, кравчій.