Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бавити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Камен. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. І. 25.
Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса. Подольск. г.
Кракун, -на, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Прив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ.
Розвинути, -ну, -неш, гл. = розвити. Не дасть йому розвинути художницького смаку. К. ХП. 18. Розвинути прапорці.
Рострачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. ростратитися, -чуся, -тишся, гл. Растрачиваться, растратиться.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.
Тетівка, -ки, ж. Тетива. Як напне стрілець тетівку, як бебехне, — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Ускорах нар. Вскорѣ. Гарно, як ускорах се буде, а як же довго. Зміев. у.
Цина, -ни, ж. Олово, цинкъ. Желех.