Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу.
Оточини, -чин, ж. мн.
1) Жиръ на тонкой кишкѣ. Конотоп. у.
2) Зерно или муха, остающаяся послѣ перетачиванія на решето.
Помірання, -ня, с. Умираніе, смерть. Оце тобі, мій синочку, та усе твоє докоряння, а за те ж тобі, мій синочку, та таке ж твоє помірання.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Тайно нар. = таємно.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2.