Буритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Возмущаться, волноваться.
2) безл. Собираться бурѣ. Хмариться, буриться, — дощ буде....
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху.
Кількораз нар. Нѣсколько разъ.
Ме́рзти, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжа.
Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова!
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш?
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм.
Підсоловій 2, -вія, м. пт. Silvia hypolais, пѣночка.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Розштовхувати, -хую, -єш, сов. в. розштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Расталкивать, растолкать.