Вітриця, -ці, ж. = вітериця.
Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Господи, помилуй, або дай що! Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Крий, Господоньку!
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. 2) = Гусятник 1.
Ду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. 1) Надуваться, дуться. «І де вже, сестро, нам (жабам) рівняться (до вола)», казать їй друга почала. А та не слуха.... дметься.... дметься.... Дмись — не дмись, волом не будеш. 2) Спесивиться. Багатая, губатая вона к чорту дметься, а вбогая хорошая хоча засміється. Ой як мені не дутися, що нівощо обутися. Дметься, як шкура на огні.
Засла́влений, -а, -е. Прославленный.
Заше́птувати, -тую, -єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте.
Пролітувати, -тую, -єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ.