Вигадувати, -дую, -єш, сов. в. вигадати, -даю, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Глухий не почує, то вигода. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. 2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Кокотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Прочистити, -ся. Cм. прочищати, -ся.
Рвонути, -ну, -неш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати.
Тосяти, -сяю, -єш, гл. Бить въ ладоши, плескать, забавлять ребенка.
Тягар, -ра, тягарь, -ря, м. Время, тяжесть. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку — я го ся збуваю.
Цінувати, -ную, -єш, гл.
1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать.
2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Производить аукціонный торгъ. Cм. ціно́вка.