Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доли́ну́ти, -ну, -неш, гл. Долетѣть.
Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.
Підсохти Cм. підсихати.
Підстовба, -би, ж. = стовба 1.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Н. п. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. МВ. ІІ. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
Скарбовий, -а, -е. Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.
Тукати, -каю, -єш, гл. Ударять, стучать равномѣрно. Дятел тукає в дерево. Шейк. Прийшов же я під віконце — тук, тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут». — Ой не тукай, гультаю, не тукай! Чуб. V. 173.
Турня, -ні, ж. Башня, колокольня. На білецкій церкви мурована турня. Гол. II. 444. Ум. туренка. На кошицкой церкви черевна туренка. Гол. III. 250.