Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. 5) = багнітка. 6) Сосновая шишка. 7) Родъ дѣтской игры. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ.
Грибо́чок, -чка, м. Ум. отъ гриб.
Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Поцілував Бондарівну у самії губи. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. На всю губу пан. Гріха на всю губу. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. 3) = Губа́ня. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Ув. Губи́ще.
Гуся́тник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. Желех; 2) = Гусник. 3) = Гусятниця. 4) Раст.: a) Gagea pusilla Schult. б) Potentilla Anserina L. в) Желтый птицемлечникъ, гусиный лукъ, Gagea lutea.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Розм'якнути, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша.
Улазливий, -а, -е. = улізливий.