Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.
Відпочиння, -ня, с. Отдохновеніе. По три поклони покладали, відпочиння мали. (Изъ фальсифиц. думы). Макс. (1849). 30.
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Заквитува́ти, -тую, -єш, гл. = заквитати.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій. О. 1862. VI. Костомар. 59.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Просіяти Cм. просівати.
Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.