Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертун, -на, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Вимачкатися, -каюся, -єшся и вимачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Выкарабкаться. Перекинулися з возами у яр, та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я далеко від'їхав. Волч. у. Лобод.
Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш. Левиц. І. 60.
Залоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Защекотать. Може вийшла русалонька матері шукати, а може жде козаченька, щоб залоскотати. Шевч. 26. Панночка загадочок не вгадала, русалочка панночку залоскотала. Чуб. III. 190.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Підлесливо нар. Льстиво.
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. І. 1. 415.
Тарівка, -ки, ж. = тарілка 1.
Тямовитий, -а, -е. Понятливый. Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що казать — хлопець гарний, тямовитий. Оце у ярмарку купив йому чотирі книзі, папіра і три пір'ї. Васильк. у.