Голуб, -ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Печені голуби не летять до губи. 2) Ласкательное: голубчикъ. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Ум. голубець, голубчик, голубчичок, голубонько, голубок, голубочок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Кватирочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кватира.
2) Ум. отъ кварта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Звелів їх садовити купа коло купи. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Необлудність, -ности, ж. Чистосердечіе, нелицепріятіе.
Пересмажувати, -жую, -єш, сов. в. пересмажити, -жу, -жиш, гл. Пережаривать, пережарить, прожарить, поджарить. Пересмажити сім'я.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити.
Посвататися, -таюся, -єшся, гл. Посвататься. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилось мені, та й посватавсь він.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю.
Цоркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цоркнути, -кну, -неш, гл.
1) = цокати, цокнути.
2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі.