Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный. Еф. 13.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ. Лебед. у. 2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. Н. п. А в липині та в осичині, там староста траву косить. ЗОЮР. II. 249.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха. Н. п.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Розо.. Cм. розі...
Самохіттю нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чп так уже Господь його покарав. МВ. І. 158.
Спорзнитися, -нюся, -нишся, гл. Оскоромиться. Вх. Зн. 66.
Улад нар. 1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн. Шевч. 604. 2) = до ладу.
Физика, -ки, ж. Физика. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. ІІІ. 53.
Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.