Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Папа I, -пи, м. Папа, римскій первосвященникъ.
Попадатися 2, -даюся, -єшся, сов. в. попастися, -ду́ся, -де́шся, гл. Попадаться, попасться, быть пойману, захвачену. Попалася в лихі руки невірній дружині.
Привертати, -та́ю, -єш, сов. в. приверну́ти, -ну́, неш, гл.
1) Поворачивать, поворотить къ чему (при ѣздѣ). Нехай вони човни до берега привертають. Коло мого дворика козаченько кониченьком грає, да все до моїх ворітечок коня привертає.
2) Располагать, расположить, склонять, склонить къ чему.
3) Наваливать, навалить чѣмъ-либо тяжелымъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула, біленьким камінцем привернула. Десь мого милого сира земля привернула.
4) Возвращать, возвратить. Назад до життя привернув.
5) Запошивать, запошить.
Ризник, -ка, м.
1) Ризничій, хранитель ризницы.
2) Шьющій церковныя облаченія.
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України.
Химородити, -джу, -диш, гл.
1) Причудничать.
2) Колдовать. Він ледачий химороду химородить.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять.