Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Горюва́ння, -ня, с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Дряпі́жний, -а, -е. Хищный, разбойничій. Стор. МПр. 26.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти. КС. 1882. IX. 568.
Пожбурити, -рю, -риш, гл. = пошпурити. Желех.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Рудч. Ск. І. 90. Білі ніженьки мороз поморозить. Чуб. V. 84.
Слідство, -ва, с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка. Угор.
Шилуватий, -а, -е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.