Вишка, -ки, ж.
1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину.
2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє.
Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону.
Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Хто слухав, а хто і окунів ловить. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ум. поми́йки.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться.
Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Свидуватий, -а, -е. Недозрѣлый, зеленоватый. У мене тяжко добрий овес, а в його якийсь кукілюватий, свидуватий.
2) Молодой, моложавый. Свидувате дерево, свидуватий чоловік.