Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Гейкати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68. 2) Пѣть пѣсню съ припѣвомъ гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці.... ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. ІІІ. 38.
Злоба, -би, ж. Злоба. К. Іов. 12. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. У жінки злоба така люта. Міусск. окр. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Зміж пред. Изъ среды. І викинуть зміж себе його люде. К. Іов. 40.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Рудч. Ск. II. 62. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться. Грин. III. 172.
Спуховисто нар. = спухово. «Ви ж, хлопці, навозіть льоду так, щоб і зверх ями було». — А звісно, так. Треба наложить його спуховисто. Екатер. у.
Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.