Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Вистигти на Божу службу. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця.
Долонько́вий, -а, -е. ? Долоньковий табак.
Заги́бок, -бку, м. = загиб.
Зайо́м, -йму, м. Первоначальное завладѣніе землей. Рід його благий осягне займом землю.
Ірвати, ірву́, -ве́ш, гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай.
Повідскакувати, -куємо, -єте, гл. Отскочить (во множествѣ).
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку.
Трусок 1, -ску, м.
1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ.
2) Мелкій валежникъ. Далі в ліс, більше труску.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій.