Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава. Мнж. 181.
Менджува́ти, -джую, -єш, гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Молоко́, -ка, с. 1) Молоко. Захотів молока від бика. Ном. № 4686. 2) бугаєве молоко́. Названіе молока, приготовленнаго изъ коноплянаго сѣмени или маку. Kolb. І. 54. 3) песяче молоко́. Раст. Euphorecia. Вх. Пч. І. 10.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Мнж. 189. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Павлогр. у. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Екатер. у. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Екатер. у. (Залюб.). Cм. погінка.
Смрід, -ро́ду, м. = сморід. Хто має пасіку, той має мід, — хто має діти, той має смрід. Ном. № 9173.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе. Желех.
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.