Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бреверия, -риї, ж. Споръ, ссора. Вх. Лем. 394. робити бреверию = збивати бучу. Вх. Лем. 394.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила. Верхнеднѣпр. у.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Подозвелити, -лю, -лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві. Чуб. II. 389.
Поклоночок, -чку, м. Ум. отъ поклін.
Пугачевий, -а, -е. Относящійся къ филину.