Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Дре́во, -ва, с. = дерево. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку.
Кварцяний, -а, -е. О войскѣ, солдатѣ: содержащійся на четвертую часть доходовъ съ королевскихъ имѣній старой Польши. Біля замку стояли курені на три тисячі кварцяного війська.
Кобень, -ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху... ззаду кобень так і грає.
Папіровий, -а, -е. = паперовий. Папірові ручки.
Плавта, -ти, ж. Отрѣзанный кусокъ древеснаго ствола, длиной въ 8 метровъ.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Почепила свого шиття рушник діду на шию. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте.
П'ядак, -ка, м. Насѣк. Гусеница геометра, Cheimatobia brumata.
Роскіп, -пу, м.
1) Расколъ, расщепъ.
2) Развѣтвленіе, напр. въ рукояткѣ граблей, въ дышлѣ воловьяго воза.
Удій, удою, м. Удой. Купуй корову по удою.