Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безконечниця, -ці ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Безстидник, -ка, м. Безстыдникъ.
Буковий, -а, -е. Буковый. ЕЗ. V. 229. Ліс буковий. Шух. І. 177. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Чуб. ІІІ. 459. Скажи зробити буковую труну. Чуб. V. 631.
Вишкварка, -ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились. Ном. № 3513.
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). Ум. вузличок.
Зайо́лзаний, -а, -е. = заялозений. Мир. ХРВ. 92.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Отхнябитися, -блюся, -бишся, гл. Отколоться, отстать. Мнж. 188.
Рінник, -ка, м. пт. оляпка, водяной воробей, Cinclus aquitaticus. Вх. Пч. II. 9.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден. Г. Барв. 204.