Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Грана́точка, -ки, ж. Форточка? Приїзджає в подвіренько, поковтує в гранаточку: «Вийди, вийди, Романочку». АД. І. 300.
За́здрісно нар. 1) Завистливо. 2) Завидно. Щасливі, думаю, люде на світі!.. І стане мені якось і заздрісно, і жаль мет бере. Левиц. ПЙО. І. 493.
Зза пред. Изъ-за. Вилітали орли зза крутої гори. Н. п. Баба сім миль зза пекла. Ном. № 242.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист. К. ДС. 27.
Писк, -ку, м. 1) Пискъ. Ні писку, ні виску. 2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Ном. № 1036. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила. Чуб. V. 1144.
Покіль нар. = поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде. Мет. 1.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти. Вх. Лем. 480.
Чемір, -ру, м. Боль въ животѣ. Як проголоднітий з'їст дашто нарешні, то дістане чемір. Вх. Уг. 274. Cм. чемер.