Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Березонька, березочка, -ки, ж. Ум. отъ береза.
Вус, -са, м. см. ус.
Заме́лювати, -люю, -єш, гл. Закатываться; сходить въ сторону. Сани замелюють. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Пекельний, -а, -е. 1) Адскій. Котл. Ен. II. 32. Огонь пекельний. Єв. Мт. V. 22. Гориш тим пекельним вогнем. Стор. МПр. 14. 2) Мучительный, крайне тяжелый. Росказав Іван Остапові, яке то пекельне його й людське життя на білому світі. Грин. І. 288.
Поночліжник, -ка, м. Пастухъ при ночной пастьбѣ. Ум. поночліжничок. То не гайдамаки, то поночліжнички. Мет. 308.
Порозвішувати, -шую, -єш, гл. Развѣсить (во множествѣ). Драг. 288. Порозвішували їх, щоб висохли. Грин. І. 31. Розмальовані лихтарі скрізь порозвішувані по деревах. Стор. МПр. 80.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе. Ком. Пр. № 546.