Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть. Левч. 165.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся. Чуб. V. 561.
Налюбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Налюбоваться. Вродила йому така гречка, що на все поле... Піп не налюбує тію гречкою. Рудч. Ск. І. 208.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Попережати, -жа́ю, -єш, сов. в. попереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Єв. Мр. XVI. 7. Батько... сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина. Г. Барв. 538.
Розбогарадити, -джу, -диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків. Шевч. 156.