Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арештува́тиCм. арешто́вувати.
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Зміев. у.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Недорід, -ро́ду, м. 1) Неурожай. 2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити. К. ХП. 128.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.