Веретище, -ща, с. Рубище. Все веретище Остапове держалось тільки латками.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Іванішній, -я, -є. Относящійся къ дню св. Ивана. сіно іванішнє. Сѣно, скошенное въ день св. Ивана.
Манахве́йка, -ки, ж. Родъ игры въ карты.
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха.
Невилазний, -а, -е. Непроходимый, невылазный, изъ котораго выбраться, вылѣзть нельзя. Невилазне болото.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ.
Статуя, -туї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть.
Удовольнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Вже вдовольнилась.