Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дода́ток, -тку, м. Прибавленіе, добавленіе, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? Камен. у. В додаток. Въ додачу; къ тому же, при томъ. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Стор. І. 97. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку. Млр. л. сб. 345.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. К. МБ. X. 2. Инший заволочеться з Москви. Г. Барв. 329.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами. Аф. 447.
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою). Вх. Зн. 33.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Уг. 257.
Перебір, -бо́ру, м. 1) Переборъ, излишекъ. 2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. Грин. III. 273. У прийому славний двір, там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. Ном. № 4619. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перевірила. Чуб. V. 491.
Перегрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣвать, обогрѣть. Були б померзли, коли б не перегріла нас добра людина. Приходим додому вже й пізненько, нераненько: «Ой одчини, дівчино, перегріти серденько. Грин. III. 562.
Перемастити, -ся. Cм. перемащувати, -ся.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Сумиряти, -ряю, -єш, сов. в. сумири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Смирять, смирить. Сам Господь єсть правда, сокрушить неправду, су мирить гординю, вознесешь святиню. КС. 1883. VІІІ. 770.