Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Гамкання, -ня, с.
1) Дѣтск.: ѣда.
2) Чавканіе.
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Гультя́й, -тяя́, м. Гуляка, кутила, лѣнтяй, повѣса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до коршми пити. Ув. Гультяї́ще. Великий гультяїще.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю.
Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Четверуватися, -руюся, -єшся, гл. Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади).