Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло. О. 1861. XI. Свид. 30.
Любайстро́вий, -а, -е. Алебастровый.
Маца́, -ци, ж. Опрѣсноки у евреевъ.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
Оббивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оббити, обіб'ю, -єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Мет. 36. Пороги оббивати. Ном. № 11913. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя. Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки. Ном. № 12479.
Обліплювання, -ня, с. Облѣпливаніе, облѣпка, оклеиваніе, оклейка.
Олійниківна, -ни, ж. Дочь олійника.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.