Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балух, -ха, м. = балуша. Вх. Лем. 389.
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Верцадло, -ла, с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. Котл. Ен. IV. 27. 2) Компасъ. Кременч. у. 3) Астролябія. Манж. 177.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Зімкну́ти, -ся. Cм. змикати, -ся.
Істовність, -ности, ж. 1) Съѣдобность. 2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Охрипти, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму. Шевч.