Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий. Сим. 225.
Повідгонити, -ню, -ниш, гл. Отогнать (многихъ). Повідгонь собак од корита, нехай свині попереду наїдяться.
Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Совуля, -лі, ж. = пугутькало. Вх. Пч. II. 14.