Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці. Н. Вол. у.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261. 2) Налаяться (о собакѣ).
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Похмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Опохмѣляться, опохмѣлиться. Троянці з хмелю просипались, скучали, що не похмелялись. Котл. Ен. IV. 20.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! О. 1862. І. 109. Розгостився у тестя таки й геть то.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло. Шух. 1. 34.  
Туратися, -ра́юся, -єшся, гл. Медлить? Жеби сме ся не турали, дома нічку ночували. Гол. II. 139.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. І. 97.