За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу.
Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив!
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата.
Погукування, -ня, с. Покрикиванья, крики, выкрики. Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування.
Пожлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить (во множествѣ).
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать.
Теркотати, -чу́, -чеш, гл. = торохтіти. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче.
Терти, -тру, -треш, гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Терти табаку. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. дні те́рти. Прозябать. Не живе, тільки дні тре.
Цянути, -ну, -неш, гл. Сочиться, капать. Де кровця цяне, там церковця стане, де плечі впали, — престоли стали.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ.