Ада́мів, -мова, -ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.). 2) Родъ паука. 3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. б) Valeriana dubia. Ада́мові ві́вці. 1) Верблюды. 2) Степной миражъ. Ада́мові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ.
Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Нава́бити Cм. наваблювати.
Начурити, -рю, -ри́ш, гл. = надзюрити. Дощ не начурив по остреву у сіно.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. В гаю все покотом лежало.
Пратва, -ви, ж. То-же, что и прало, мѣсто, на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. зимою пратву рубають, т. е. вырубываютъ прорубь. Ваші ніколи не йдуть пратву розрубувати, ви так і понадились на готовеньке ходити.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся.