Каба́к, -ка, м. 1) Тыква. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. 2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє.
Кошівниця, -ці, ж. Корзина для храненія зерна = кошіль 2. Там в кошівниці трохи зернища.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Орендарський, -а, -е. Арендаторскій.
Побут, -ту, м. = побит. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити.
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Cм. предків'я.
Тізю! меж. Призывъ для теленка.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю.