Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Иверь, -ря, м. Зарубка поперегъ дерева. Н. Вол. у.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Переказ, -зу, м. Пересказъ; передача на словахъ. 2) Преданіе. Забула історичні перекази. Левиц. І. 258. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. К. ПС. 94. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію). Г. Барв. 310.
Плитний, плитовий, -а, -е. Въ плитахъ. Камні плитні. Міусск. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ. Ромен. у.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Просмоктати, -чу́, -чеш, гл. Прососать. Вода раз греблю просмоктала, — ну що ж! узять й загатить. Гліб.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Умиваний, -а, -е. Умытый. Наша Галя як краля, — та душа не вмивана. Ном.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.