Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418.
Колотуха, -хи, ж. 1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха. Чуб. IV. 669. 2) Ряжанка, искусственная сметана.
Крагулець, -льця, м. 1) Ястребъ, Nisus communis. Вх. Уг. 324. 2) Родъ звонка или бубенчика на шеѣ овцы или козы. Вх. Уг. 247.
Малиня́к, -ку, м. = малинівка.
Перекаламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду. 2) Возмутить. Перекаламутили людей.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом. Драг. 342.
Почирятися, -ря́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Вх. Уг. 262.
Росприскувати, -кую, -єш, сов. в. роспри́скати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Стор. І. 65. Удав, що спить. Чуб. 2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. К. ЧР. Удає з себе пана. 3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Камен. у. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. Гол. IV. 466. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Св. Л. 207. Яких буханців, книшів було вдам. Г. Барв. 108.