Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Чуб. V. 398. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. Н. п. 2) Знахарь. Чуб. III. 193. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus. Черном. Вх. Пч. II. 21.
Зручний, -а, -е. Ловкій; удобный. Левиц. Пов. 141.
Ле́гмас, -са, м. = лега.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Потемний, -а, -е. Темноватый.
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини. Н. п.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.