Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. Гн. II. 49. І ногами товче, і пулами гатить. Св. Л. 286. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. Мкр. Н. 34.
Копирсати, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Кв. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. Кв. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Пошлю Енея до Плутона, або і сим в ад копирсну. Котл. Ен. VI и Слов.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Співочка, -ки, ж. Ум. отъ співа, но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко.... О. 1862. IV. 72.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Уречи, -чу, -чеш, гл. = уректи. Желех.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.