Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Дога́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замедлить до извѣстнаго времени. Догаявся, що вже й ніч.
Жа́йвор́онок, -нка, м. 1) = жайворінок. Поле зеленіло, як оксамит зелений, сонечко зіходило, жайворонки співали. 2) Испеченная изъ тѣста булочка въ видѣ птички, — такія булочки пекутъ въ день сорока мучениковь (9 марта), когда, по народному повѣрью, прилетаютъ жаворонки, предвѣстники весны.
Лотай, -тая, м. Раст. Caltha palustris. Cм. латаття.
Одж.. Cм. отъ віджалувати до віджухаритися.
Помело, -ла, с.
1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело.
2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи.
3) Раст. Viscum album, омела. Ум. помельце́. Помельце замело.
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота.
Трочки мн. = торочки? А в волошки білі трочки, червоні панчошки.
Хвурман, -на, м. = хурман.