Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Ум. ворозка.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1.
Слання, -ня́ Приготовленіе постели, постилка.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.
Хамлюга, -ги, м. Ув. отъ хамло 2, но употребл. въ болѣе ругательномъ смыслѣ, въ значеніи: Хамъ, халуй, грубый мужикъ. Виїхав раз у поле якийсь багатий хамлюга.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода.