Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гисторичний, -а, -е, гисторичній, -я, -є = історичній. Стор. II. 204. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину. О. 1862. І. 49.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Доча́сно нар. Временно.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком. КС. 1882. IV. 170.
Остогидіти, -джу, -диш, гл. Крайне надоѣсть, опротивѣть. Ном. № 6873. Як бачу, ся річ дуже довга і вже надто мені остогиділа. Остогиділи вони мені. Г. Барв. 86.
Покладень, -дня, м. = поклад 1. Покладень під куркою ви зоставили? Борз. у.
Понадавати, -даю, -єш, гл. Надавать. І хвиґ, і родзинок — всього мені понадає. Шевч.
Поперегризати, -за́ю, -єш, гл. Перегрызть (во множествѣ).
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.