Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Відважність, -ности, ж. Отважность. Желех.
Зау́шниця, -ці, ж. 1) Серьга. Купив козак Олені заушниці зелені да й почепив до уха. Яка ж гарна псяюха! Борз. у. 2) Лента, перевязываемая отъ одной серьги къ другой и опускаемая на груди. Гол. Од. 73. 3) Заушица, опухоль позади уха. Кому чи трястю одігнати, од заушниць чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. III. 13. 4) мн. Жабры (у рыбы). Вх. Лем. 417.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Корінний, -а, -е. 1) Корневой, относящійся къ корню. 2) Пряный. Желех. корінна. Водка, настоянная на кореньяхъ. В приставках стояла брага, а в бутелях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна. Мкр. Н. 23.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Румса, -си, об. = рюмса.
Схилком нар. Наклонясь. Кажуть люде, моя мати, що я в батька вдався: схилком, схилком попід тинком в зіллячко сховався. Н. п.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та. Черк. у.