Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батівня, -ні, ж. = батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда 1868, 320).
Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525.
Запопа́сти Cм. запопадати.
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Подоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.
Позаводити, -джу, -диш, гл. 1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс. Драг. 147. 2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. Левиц. І. 222. В декотрих селах попи і пани позаводили школи. О. 1862. II. 52.
Теліпати, -па́ю, -єш, гл. Качать. Дивлюсь, а вороннє вже гусенятами вгорі теліпає, воронятам несе. Г. Барв. 314.
Фальшивий Cм. хвальшивий.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Шамотатися, -таюся, -таєшся, гл. Шевелиться, возиться, рваться. Зміев. у. Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити. Драг. 48.