Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арешта́нтська. Мѣсто заключенія, арестантская.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Закозакува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Долго пробыть гдѣ козакомъ.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Курево, -ва, с. Дымъ. То гуляла скажена наша недоля... то розстелеться по степу пекельним чадом і на десятки літ не опам'ятується народ од того диявольського курева. Стор. І. 248.
Лепеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = лепетати. Та чого лепетиш, як дзвоник? Черк. у.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга. Шух. І. 252.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.