Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веві́рка, вевю́рка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Здрі́ти, -рю, -риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. H. 12. 2) = скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.
Кам'яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. СЗ. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. І. 211. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.
Повішеник, -ка, м. = повішальник. ЕЗ. V. 209.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Пробути, -буду, -деш, гл. Пробыть. Cм. пробувати. Пробув у городі три дні. Через лихі вороженьки нігде пройти доріженьки, нігде пройти, ні пробути, щоб в дівчини в гостях бути. Грин. III. 180.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Струпувато нар. = струпко. Воно як би замерзло все да не струпувато, до було б слизько.
Темність, -ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.