Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галитися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть глажену галом. 2) = галити 2. На бой дивитись всяк голивсь. Котл. Ен. VI. 67.
Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. Черниг. у. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти. Лавр.
Кавал, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Гол. Ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. Гол. III. 90. За кавалок кишки сім миль пішки. Ном. № 6473. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Чуб. І. 147. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, — ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Грин. III. 556. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду. Гол. І. 9.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Пошелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Пошелепався до Яцьків у гості.
Прилазити, -лажу, -зиш, сов. в. прилізти, -лізу, -зеш, гл. Приползать, приползти, прилѣзать, прилѣзть. Прилізла... чорна гадина. Чуб. V. 734.
Промито, -та, с. Высокая пошлина. Платять важке промито замісь легшого мита. К. Кр. 19. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували, да брали мито-промито. АД. І. 21.
Скулити, -лю, -лиш, гл. Съежить, скорчить. Головойку склонив, ручейку зложив, ніженьку скулив. МУЕ. III. 36.
Удовольнення, -ня, с. Удовлетвореніе.