Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Відполовинити, -ню, -ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув.
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Речи, -чу, -чеш, гл. = ректи.
Розсвітатися, -тається, гл. безл. = розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому.
Соромок, -мка, м.
1) Ум. отъ сором.
2) Penis (у малолѣтняго).
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка.
Утьоком нар. = навтек.