Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Курман, -на, м. = курмей. Желех.
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
Пообживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и обжитися, но о многихъ.
Присвятити, -ся. Cм. присвячувати, -ся.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.
Чоник, -ка, м. = човник 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.