Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Довгохво́стя, -ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки). Ном. № 14106.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Матіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ругаться по матери. Іде піп, а він матіркує, сказано, п'яний. Камен. у. Став мене матіркувать. Н. Вол. у.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Притихати, -ха́ю, -єш, сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.  
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.
Татошник, -ка, м. Раст. Ranunculus Cassubicus L. Анн. 291.