Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватагувати, -гую, -єш, гл. Быть ватагом. Шух. I. 218.
Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у.
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Лу́снути Cм. лускати.
Мату́ня, -ні, ж. = матуся.
Миля́р, -ра, м. Выдѣлывающій мыло; торцовецъ мыломъ. Желех.
Покіс, -ко́су, м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.
Понаволікати, -ка́ю, -єш, гл. Натащить (во множествѣ). На що то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? Харьк. у.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.