Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. Г. Барв. 16. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Камен. у. Зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина. Драг. 71.
Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть. Желех.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Недогарок, -рка, м. Огарокъ. Недогарки поїдять, а сами поночі сидять. Ном. № 4567. Ум. недо́гарочок.
Писарювати, -рюю, -єш, гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.