Глуміччати, -чаю, -єш, гл. Обращать вниманіе? разбирать? Е, у нас і панів не глуміччають. Хоч який мороз, то не глумічча.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте.
Ивина, -ни, ж. Одно дерево иви.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Лава тріщить — на оказію в хаті. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?)
Пацьор, -ра, м. Бусина. Употр. больше во мн. ч. пацьори, и гораздо чаще въ Ум. формѣ: пацьорки — бусы. Гапулини пацьорки. А в нашої Олени все пацьори зелені, то по штирі, то по п'ять все на шиї цуркотять.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули.
Тульпановий, -а, -е. Тюльпанный.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.