Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Щоб тебе буря вивернула. Вивернем горщик з борщем. Аж коріння вивертає. Він вивернув дуба. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі.
Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці.
Наступник, -ка, м. Преемникъ.
Полянки, -нок, ж. Порода вишень.
Пообпливати, -ваю, єю, гл. Проплыть вокругъ многихъ предметовъ.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий.
2) Покатый. Роскотисте місце.
Спішно нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи.