Гемон, -на, м. Демонъ. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Заклю́кати, -каю, -єш, гл. Запутать, спутать.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Картник, -ка, м. Картежникъ.
Копотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Стучать, топать, бѣжать мелкими шагами. Ой ще зілля не кипить, а вже милий копотить.
Королівна, -ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чи воно яка князівна, чи королівна.
Ласуха, -хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Ум. ласушка, ласушечка.
Розставання, -ня, с. Разставаніе, разлука. Cм. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання.
Тупій, -пія, м.
1) Спинка, тупая сторона ножа.
2) = тупиця.