Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Запані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Чуб. V. 1095. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Св. Л. 62. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш? Новомоск. у.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.