Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.
Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. відьмище, відюга, відюха. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Гакнути, -кну, -неш, гл. Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Гарніти, -нію, -єш и гарнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться красивѣе, хорошѣть.
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. І. 2.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали. Драг. 47.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ. Шух. І. 211.