Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Заплі́тувати, -тую, -єш, гл. = заплітати.
Зателе́патися, -паюся, -єшся, гл. = заталапатися. Так зателепався, як жид. Ном. № 11273.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка. Чуб. І. 52. 2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце. Рудч. Ск. І. 144. 3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець. Левиц. І. 209.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Повиломляти, -ля́ю, -єш, гл. Переломать, выломать (во множествѣ). Ой сад-виноград повиломляєм. О. 1861. XI. Св. 63.
Поледівка, -ки, ж. = поледиця. Вх. Уг. 261.
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.
Таскатися, -каюся, -єшся, гл. Волочиться, шляться.  
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.