Безсмертний, -а, -е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Безсмертної землі нема.
Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр.
Побачитися, -чуся, -чишся, гл. Увидѣться. Радіють, що побачились, говорять про все.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ум. розбійничок, розбійниче́нько.
Спасатися, -саюся, -єшся, сов. в. спастися, -суся, -сешся, гл.
1) Спасаться. спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. на гріх не спасешся. Отъ грѣха но убѣжишь.
2) Только несов. в. Говѣть.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Cм. тупцювати.
Урадити, -джу, -диш, гл.
1) Посовѣтовать. Роспитувався, що йому робить? Ніхто нічого не врадив.
2) Постановить на совѣтѣ, придти къ какому-нибудь рѣшенію. Радили, радили — нічого не врадять: нема війська.
3) Помочь. Занедужала дитина, кричить, плаче. Горпина й сама плаче над нею, та нічого не врадить.
Химорода, -ди, ж.
1) Причуда, капризъ.
2) Колдовство. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано — каверзники. З) химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати?
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана.