Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же!
Кімлицький, -а, -е. Калмыцкій. до кімли́цьких заговін ждати. Никогда не дождаться.
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам.
Льодни́ця, -ці, ж. = льодовня.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина.
Розболітися, -ліюся, -єшся, гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер.
Русали, -лів, м. мн. = розигри 3. На русали купаються, шоб не було посухи.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже.