Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́молость, -ти, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. І. 127.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить. Черном.
Особистість, -тости Личность.
Побатькатися, -каюся, -єшся, гл. Стать въ отношенія отца и сына. Вони побатькались собі, Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька. Новомоск. у. (Залюб.).  
Привинен, -ви́нна, -не Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Кв. І. 25. Я не привинен до того. Н. Вол. у.
Прочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. прочути, -чую, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать по слухамъ, услышать, провѣдать. Скажи мені, що по світу йдучи, прочував. О. 1861. XI. 44. Прочули про його недолю приятелі його. К. Іов. 6. Він про тебе вже прочув, що ти вернувся. Г. Барв. 178. 2) Чувствовать, почувствовать, предчувствовать. Прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). Затріпоталось серденько, лихо прочувало. Млак. 101. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло маємо. МВ. (О. 1862. І. 94).
Розлінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разлѣниться. Керез твою дочку да й моя розлінується. Чуб. II. 64.
Соколиний, -а, -е. Соколиный. Ном. № 997.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13.