Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байбак, -ка, м. = бабак. Вх. Пч. II. 5.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.
Мурма́нька, -ки, ж. = мурвань. Вх. Уг. 253.
Наголо́ нар. Всѣ совершенно. Жінки наголо всі цокотухи. Шевч. В мене тільки пара щупелят, а то все один уюн наголо. Сим. 150.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина. Вх. Зн. 43.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.
Помолочник, -ка, м. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. I. 115.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Шляхетніти, -ні́ю, -єш, гл. Облагораживаться. Левиц. Пов. І. 301.