Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вдовець, -вця, м. = удовець.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Крилатий, -а, -е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. І. 13. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. Ном. № 1257.
Муре́й, -ре́я, м. Сермяжникъ. ЗОЮР. І. 252. Козак муреями нас узиває (міських людей). K. ЦН. 249.
Набасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Вдоволь наскакаться (о конѣ).
Поверхниця, -ці, ж. 1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу. Шух. І. 138. 2) Попона поверхъ сѣдла. Вх. Зн. 61. Ум. поверхничка.
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. І. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).
Скористуватися, -туюся, -єшся, гл.з чого, з кого. Воспользоваться. Всяке хоче з тебе скористуватись. Г. Барв. 242.