Вд... Cм. уд....
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись.
Глушка, -ки, ж.
1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав.
2) = глуханя. То же: глушка вітрова.
Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Ох, не даймося, панове молодці, ми.... у неволю. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. 2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. 3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. 4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Дамся ж я їм у знаки! 5) — на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я.... такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. 6) — в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. 7) — на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. 8) — у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. 9) — на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався.
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Зага́юватися, -га́ююся, -єшся, сов. в. зага́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замѣшкиваться, замѣшкаться, замедлить. Пора, брате, ни виступці, бо вже ми й так загаялись. Не загайся на підмогу.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст.
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Почимчикував майданом. І отто зараз кудись почимчикував.
Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка.
