Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Ґальо́нка, -ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.
Зневажливо нар. Неуважительно, пренебрежительно. К. Бай. 18.
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.
Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. Cм. ночник 3.
Побіденник, -ка, м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.
Поганка, -ки, ж. 1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Мир. Пов. II. 95. Ой не бий, милий, да через ту поганку. Чуб. V. 618. 2) Некрасивая. Мнж. 47. 3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку. Мет. 209. 4) Язычница. Доню серце! ти говориш мов не християнка: ти і Бога собі твориш наче, тьфу! поганка. К. МБ. III. 250. 5) Лихорадка. КС. 1889. XI. 305. 6) Змѣя, Pelias chersea. Шух. І. 22. 7) = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. II. 16.
Спинчатися, -ча́юся, -єшся, гл. = спинатися 3. Хиба це можно спинчатися з губернатором? Волков. у.