Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Мі́тити, -чу, -тиш, гл. Намѣчать, мѣтить.
Нару́гувати, -гую, -єш, гл. = наругати. Став мене батько наругувать за ту кражу, то мені вже не можна було дома жити, — я й пішов з дому. Новомоск. у. (Залюбовск).
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Схудобніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Вх. Лем. 472.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.