Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный. Вх. Зн. 20.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний. Волч. у.
Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали. О. 1861. X. 35.
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.
Поурмлений, -а, -е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме. О. 1862. V. Кух. 33.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Стенулась од його бігти. МВ. (О. 1862. І. 79). 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Чуб. V. 859. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. МУЕ. ІІІ. 124. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Г. Барв. 390. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. Н. п. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо. Гн. 1. 34.
Угринок, -нка, м. Родъ гриба. Угор.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру. Гн. І. 129.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.