Гнідий, -а, -е. 1) Гнѣдой. Гнідий кінь. Употребляется иногда безъ подразумѣваемаго существительнаго. Сідлай, хлопче, ти гнідого, а сам сяду на другого. 2) Коричневый, бурый. Гнідий птах. Гніде просо. Ум. гніденький, гнідесенький.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Cм. запсувати, зопсувати.
Іголий, -лия, м. іголийка, -ки, ж. = іговна.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Надо́шник, -ка, м. Водяная губка, бодяга, Spongia fluviatilis. L.
Оберем, -му, м. = оберемок.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти.
Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки.