Виляскувати, -кую, -єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді.
Дере́ча, -чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди.
Крисанина, -ни, ж. = крисаня. Ой того я хлопця люблю в жовтій крисанині.
Лахманина, -ни, ж. Рубище, отрепье. У таку лахманину вдяглася, наче справді старчиха.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Піднебесний, -а, -е. Поднебесный. По піднебесних горах... літав.
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися.
Тарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю.
2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу.
Чернядка, -ки, ж. — плахта = чернітка.