Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
Клапатий, -а, -е. Неуклюжій, большой. Бо ми його не раз вчили то лихо клапате.
Молитвува́ти, -вую, -єш, гл. = молитвати.
Мо́лоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
Підв'язь, -зі, ж. У плотниковъ: мѣсто, гдѣ балка запускается въ столбъ, служащій ей поддержкой.
Повибудовувати, -вую, -єш, гл. Выстроить (во множествѣ). Погорільці повибудовували гарні хати після пожежі.
Покумувати, -му́ю, -єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.
Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю.
Скот, -та, м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. Ум. ското́к, ското́чок.
Червоногрудий, -а, -е. Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ).