Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать. Желех.
Збін, збо́ну, м. Амвонъ. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга. МВ.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Оксамитний, -а, -е. Бархатный. ЗОЮР. І. 78. В червоних штанях оксамитних. Шевч.
Побирати, -ра́ю, -єш, гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50.
Поперезувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть наново, перемѣнить обувь (во множествѣ).
Ставець, -вця, м. 1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю. Ном. № 11983. 2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ. Вас. 182. 3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля. Вас. 145.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.