Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Гірський, -а, -е. Горный. Був схожий до гірських розбійників. Левиц. Пов. 13.
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Шевч. Оглухли, не чують. Шевч. 210.
Перепиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перепитися, -п'юся, -п'єшся, гл. Перепиваться, перепиться, упиться. Не слухайте, се він перепивсь та з п'яну химери погнав. Кв.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. МВ. (О. 1862. І. 93). Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли. К. МХ. 5.
Саківно, -на, с. Часть сака. Шух. Г. 224, 228. Cм. сак. Часть підкладу. Шух. I. 228.
Сміття, -тя, с. 1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила. Н. п. 2) Бранное: дрянь. Камен. у. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Г. Барв. 426. Ум. сміттячко. Чуб. V. 1112.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій. 2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.