Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160. 2) Пасть. Желех. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.
Давлю́чий, -а, -е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). Cм. Давучий.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. Грин. ІІІ. 168. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Грин. І. 180. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Ном. Треба його дубцем бить. Грин. ІІІ. 553. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Зве́дени́ця, -ці, ж. Обольщенная мужчиной дѣвушка, имѣвшая ребенка. Вх. Зн. 21.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность. Желех.
Левіхна, -ни, ж. = невіхна. То моя левіхна коханка. Мет. 232.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Перекруг, -гу, м. = перекрій. Ой місяцю-перекруже, зайди ти за хату. Н. п.  
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Уповідати, -даю, -єш, сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Гол. І. 203. Зінич застрілив молодого, уповідають. Федьк.