Годинуватий, -а, -е = годинний. Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить.
Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці.
Побігуця, -ці, ж. 1) = побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. 2) мн. = побіганки. справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш?
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Пооб'їжджати, -джа́ю, -єш, гл. = пооб'їздити.
Попереводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и перевестися, но во множествѣ. Песиголовців осталось мало: попереводились. Птиця... вже попереводилась.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Земля — сипець, суха. Там кучугури, самий пісок сипець. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Теслиця, -ці, ж.
1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго.
2) Плотничій топоръ.