Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплинути 2, -ну, -неш, гл. = виплисти. Кому щастя, той і на києві виплине. Ном. № 1666.
Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.
Зачмели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Оглушить, ошеломить. Угор.
Ковзко нар. Скользко.
Недобачити, -чу, -чиш, гл. 1) Не досмотрѣть. 2) Не замѣтить.
Перерепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, полопаться.
Підсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -шлю, -шлеш, гл. Подсылать, подослать. Менші сестри... підослали наймичку воспитать хурмана: хто приїхав. Св. Л. 121.
Пообвожувати, -жую, -єш, гл. = пообводити.
Сембреля, сембри́ля, -лі, ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вх. Зн. 62. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Шух. I. 190. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить. Федьк. III. 113.
Угрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. угребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову. Пирят. у.