Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддушувати, -шую, -єш, сов. в. віддушити, -шу, -шиш, гл. Отдавливать, отдавить. Віддушувати сир.
Гу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, дѣлаться гуще. А глина все гусне, гусне. Канев. у. Кров у жилах гусне, холодіє. К. МБ. ХІІ. 266.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Наре́шті нар. Наконецъ. А нарешті піп Кирика кулаком у стіну: пішов геть з моєї хати, єретичий сину! ЗОЮР. II. 86. Ой пив мед і горілку, ще й музики водив, а нарешті досталося, що в полиції сидів. Руд. Чп. 237.
Переговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Переговариваться. Чую — з батьком переговорюються, що прийшли до вашої милости од пана Ігната. МВ. І. 90.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Репалка, -ки, ж. То-же, что и ковзалка, на которой парни и дѣвушки скользятъ попарно, взявшись за руки. КС. 1887. VI. 482.
Смалений, -а, -е. Опаленный. Ти ще не бачив смаленого вовка! Ном. № 3629.