Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будівник, -ка, м. = будівничий.
Вітролетень, -тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.
Єди́ність, -ности, ж. Единство. Двох церков єдиності служити. К. ЦН. 207. Стояли на сеймах опіром против політичньої системи єдиности віри в Польщі. К. ХІІ. 115.
Кріпити, -плю́, -пиш
Маку́ха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! Мир. Пов. І. 123. А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. Греб. 379.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Пристромлювати, -люю, -єш, сов. в. пристроми́ти, -млю, -миш, гл. Прикалывать, приколоть, пробивъ чѣмъ либо острымъ (коломъ, копьемъ и пр.). Чуб. V. 1003. Закопай і осичиною з клечанини пристроми. Мнж. 156. Опівночі сина породила... шипшиною взяла пристромила. Мил. 119.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє. Чуб. V. 83.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Шкаредний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 485.